Увага! Якщо мова йдеться про якийсь складні події, ви бачите, що дитина знаходиться в важкому психологічному стані, незважаючи на всі ваші спроби допомогти їй, зверніться по допомогу до психологів або психотерапевтів, які працюють з травмою.

Сценарії: Ключ - Великий страх

See also: #scenario #key #past fear

Великий страх - iнтерактивна історія про минуле якщо сталось щось недобре.
перейти до кроків

Складання терапевтичної історії про травматичну подію є важливим етапом у роботі з емоційними та психологічними проблемами дитини. Він дозволяє їй знайти спосіб виразити свої почуття, розвинути нові стратегії та почати процес позитивних змін у своєму житті.

Якщо мова йдеться про якийсь складні події, ви бачите, що дитина знаходиться в важкому психологічному стані, незважаючи на всі ваші спроби допомогти їй, зверніться по допомогу до психологів або психотерапевтів, які працюють з травмою.

Для чого це потрібно?

  • Розкрити важкі моменти з минулого: Допомогти дитині зрозуміти та поділитися важкими спогадами;
  • Навчитися говорити про труднощі: Показати, як розповідати про складні події, які сталися раніше;
  • Збудувати міцні стосунки: Створити атмосферу довіри і взаєморозуміння між батьками і дитиною;
  • Розв’язувати проблеми разом: Підтримати дитину в знаходженні рішень для різних труднощів;
  • Формувати уявлення про себе і світ: Допомогти дитині краще зрозуміти, як функціонує світ і яка її роль у ньому.

Коли це потрібно?

  • дитину щось тривожить;
  • змінилась поведінка дитини;
  • дитина стала свідком конфлікту;
  • пережила травматичну подію, горе (насильство,хвороба, загроза життю,чиясь смерть);

Приклад тем для історій:

  1. застряг у ліфті;
  2. перебування в лікарні;
  3. розлучення батьків;
  4. розлучення батьків з насильством ;
  5. нещасний випадок ( автомобільна аварія) з ушкодженням ( зламана нога, рука) ;
  6. нещасний випадок на дитячому майданчику;
  7. життя в атмосфері сварок;
  8. аутоагресивна поведінка;
  9. невпевненість і страх після порушення границь;
  10. зміна місця проживання;
  11. втрата друзів;
  12. насильство;
  13. іноземна мова;
  14. дитина не отримує, що їй потрібно у нових обставинах;
  15. жорстокий вчинок із боку іншої дитини;
  16. осоромлені в присутності сімʼї, друзів, сторонніх людей;
  17. дитина змушена покинути батьківський дім і реагує на це агресією.

Як це робити:

Крок I. Запитайте в дитини:

  1. Коли ти згадуєш стару не приємну подію, яка картина постає перед очима?
  2. Коли ти згадуєш найширший момент події, що ти думаєш про себе?

Увага! Якщо дитина не хоче відповідати на питання, не змушуйте її. Почніть самі складати історію.

Фрази, які не можна казати дитині під час розмови:

  • “Це не було так погано”;
  • “Я тебе ніколи не залишала”;
  • “Це ж не боляче”;
  • “Не треба боятися”;
  • “Ти не можеш так думати, це дурниці”;
  • “Чому ти була такою неуважною?”;
  • “Що ти вигадуєш, що ти собі надумала?”;
  • “Візьми себе в руки”;
  • “Не треба плакати”;
  • “Але ж ти мене засмутила”;
  • “Ти мене страшенно розчарувала”.

Дитина має право на субʼєктивне сприйняття ситуації.

Крок ІІ. Початок історіі

Одного разу був собі…
Його звали…
Він робив усе те, що…
і кожного …:
спочатку він … ,
тоді… ,
а тоді… ,
а тоді…

  • Починаємо з позитивної ситуації “Все було добре…”, формуємо у дитини відчуття безпеки.
  • Вибираємо головного героя: казковий чи справжній?
  • Ідентіфікація. Головний герой має схожі особливості з дитиною, але, щоб дитина могла вільно дистанціюватися від головного героя, імʼя має бути іншим.
  • Детально обговорюємо та промальовуємо: що герой бачить, чує, відчуває на дотик; які запахи він відчуває, смаки (які улюблені ласощі), тілесні відчуття (що відчуває у животі, в голові…)
  • Якщо мова йде про надто обтяжливу ситуацію, то історію можна розповідати в декількох версіях різного емоційного навантаження: спочатку дійовою особою може бути, скажімо, квітка – соняшник; за декілька днів, розповідаючи цю саму історію, можна наблизитися ще трохи, вибираючи вже людину

Крок ІІІ. Щось відбувається

Обтяжлива ситуація

  • найгірший образ,
  • найважчий епізод,
  • обтяжлива думка
    (“Я…”);
    опис неприємного почуття
    (“На жаль, таке може трапитись із дитиною/твариною…”)

Одного разу…
Раптом…

Крок IV. Що робить герой

І ось…

Запитайте у дитини:

Яка в неї виникла думка?

Крок V. Щось іде не так

Однак…

Крок VI. Тоді…

Наш герой намагається вирішити проблему.
(Активно діяти, становитися кожного дня сильнішим, попросити когось про допомогу…)

  • шляхи вирішення,
  • вихід,
  • активний внесок дитини,
  • позитивне відчуття,
  • добра думка, що сприяє зменшенню навантаження
    (“Я…”)

Хто може стати героєм для складання терапевтичних історій:

Realistic Characters

  1. Petryk, a brave boy

    • Appearance: dark hair, big green eyes, dimples on his cheeks.
    • Personality: curious, loves adventures, always helps friends.

  2. Marta, a kind girl

    • Appearance: blonde hair, blue eyes, always wears a red ribbon in her hair.
    • Personality: empathetic, loves reading books, always ready to listen to others.

  3. Maksymko, a little dreamer

    • Appearance: red-haired, curly, wears glasses.
    • Personality: imagines himself as a superhero, loves drawing, a bit shy.

  4. Olenka, a little explorer

    • Appearance: short chestnut hair, always wears colorful socks.
    • Personality: loves nature, explores everything around her, asks many questions.

  5. Arsen, a young inventor

    • Appearance: dark hair, always in a blue baseball cap.
    • Personality: interested in technology, builds models, loves experimenting.

  6. Sofiyka, a little dancer

    • Appearance: long hair tied in a ponytail, wears a ballet tutu.
    • Personality: loves dancing, cheerful, always in motion.

  7. Ivanko, a cheerful boy

    • Appearance: light brown hair, a bright smile.
    • Personality: loves laughing, telling jokes, playing football.

  8. Katrya, a little artist

    • Appearance: short hair with colorful clips.
    • Personality: loves drawing, dreamy, very creative.

  9. Andriyko, a little musician

    • Appearance: blonde hair, always with a small guitar.
    • Personality: loves playing instruments, singing, has a good sense of rhythm.

  10. Mykolka, a little traveler

    • Appearance: dark hair, always with a backpack.
    • Personality: loves traveling, telling stories about his adventures.

These characters can be used to create therapeutic stories where they face various difficulties, experience emotions similar to those the child feels, and learn to overcome them.

Fantasy Characters

Here are some examples of fantasy characters for creating therapeutic stories:

  1. Forest Gnome Green

    • Appearance: small, with a beard, wears a green cap.
    • Personality: wise, friendly, knows many forest secrets.

  2. Fairy Lily

    • Appearance: tiny with wings, wears a flower dress.
    • Personality: kind, always ready to help, has magical healing dust.

  3. Little Dragon Toby

    • Appearance: small dragon, bright green, with wings.
    • Personality: curious, a bit shy but very brave.

  4. Elf Ariel

    • Appearance: tall, with pointed ears, dressed in elvish clothes.
    • Personality: cheerful, quick, loves singing songs.

  5. Mavka Marichka

    • Appearance: a girl with long hair, covered in flowers and leaves.
    • Personality: protects nature, wise, loves dancing.

  6. Wizard Alfred

    • Appearance: an old man with a long beard, wears a robe and a hat.
    • Personality: wise, calm, always knows how to solve a problem.

  7. Water Spirit Droplet

    • Appearance: small water spirit, looks like a drop of water.
    • Personality: playful, loves splashing and playing in water.

  8. Warrior Cat Murczyk

    • Appearance: large cat with a sword and helmet.
    • Personality: brave, protector of the weak, always ready for battle.

  9. Witch Greta on a Broom

    • Appearance: small witch with a pointed hat, wears a black dress.
    • Personality: a bit clumsy, but very kind and wants to help others.

  10. Flying Pony Peggy

    • Appearance: small pony with wings, shiny.
    • Personality: cheerful, loves adventures, helps anyone in need.

  11. Giant Bob

    • Appearance: large, with kind eyes, wears simple clothes.
    • Personality: a bit clumsy but very kind and protects his friends.

  12. Little Troll Trixie

    • Appearance: small, with green skin, a funny nose.
    • Personality: mischievous, loves jokes, always seeks adventure.

  13. Princess Dawn

    • Appearance: beautiful girl with golden hair, wears a crown.
    • Personality: just, wise, always ready to help her kingdom.

  14. Gnome Blacksmith Nikita

    • Appearance: short, strong, with a beard and hammer.
    • Personality: hardworking, a bit grumpy, but with a big heart.

  15. Magical Unicorn Star

    • Appearance: white unicorn with a sparkling horn.
    • Personality: gentle, kind, has magical abilities that help heal.

These fantasy characters will help the child immerse themselves in a magical world and find ways to overcome their fears and problems.

Important!
  1. Maintain accuracy in details: Indicate who did what, when, and where.
  2. Let the child describe the situation while drawing: Encourage them to talk about the smells, tastes, sensations, and thoughts associated with the situation.
  3. Explain to the child that physical reactions such as freezing, screaming, crying, or running away, as well as emotions like fear, aggression, or confusion, are natural in difficult situations. The body reacts this way to protect the hero.

Крок VII. Кінець історії

Накінець…(все вирішилось, або ні, але герой став сільнішим, здобув досвід)
Новий позитивний стан. Підсилення відчуття безпеки, доброго настрою.

Ось декілька фраз, які можна сказати дитині наприкінці терапевтичної історії, яку вона склала сама:

  1. “Ти чудово розповів/розповіла свою історію. Це дуже важливо.”
  2. “Я дуже пишаюся тобою за те, що ти зміг/змогла поділитися своїми думками і почуттями.”
  3. “Ця історія показує твою сміливість і силу.”
  4. “Ти дуже мудрий/мудра, що зрозумів/зрозуміла, як подолати цю ситуацію.”
  5. “Ти зміг/змогла знайти свій власний вихід із цієї історії.”
  6. “Твоя історія дуже цікава і має важливий для нас урок.”
  7. “Ти показав/показала, як важливо відкрито говорити про свої почуття.”
  8. “Ця історія допомагає нам всім краще зрозуміти, що важливо для тебе.”
  9. “Я вражений/вражена, як добре ти вмієш висловлювати свої думки.”
  10. “Ти дуже молодець за те, що виклав/виклала свої почуття в цю історію.”

Ці фрази підкріплять дитину після того, як вона поділилася своїм досвідом і дозволять їй відчути себе підтриманою і зрозумілою.

Сценарій терапевтичної історії:

Петрик і Чарівний Ліфт (до 8 років)

Крок I. Встановлення контакту

Запитайте у дитини:

  • “Коли ти згадуєш стару неприємну подію, яка картина постає перед очима?”
  • “Коли ти згадуєш найгірший момент цієї події, що ти думаєш про себе?”

Увага! Якщо дитина не хоче відповідати на питання, не змушуйте її. Почніть самі складати історію.

Фрази, які не можна казати дитині під час розмови:

  • “Не треба боятися”
  • “Ти не можеш так думати, це дурниці”
  • “Що ти вигадуєш, що ти собі надумала?”
  • “Візьми себе в руки”
  • “Не треба плакати”
  • “Але ж ти мене засмутила”
  • “Ти мене страшенно розчарувала”

Принцип: Дитина має право на суб’єктивне сприйняття ситуації.

Крок II: Початок історії

Одного разу був собі хлопчик. Його звали Петрик. Він робив усе те, що і кожного дня: спочатку він прокидався, тоді снідав, а тоді йшов до школи/садочка. Все було добре, і Петрик відчував себе в безпеці.

Елементи:

  • Починаємо з позитивної ситуації для формування у дитини відчуття безпеки.
  • Вибираємо головного героя: у даному випадку, це справжній хлопчик Петрик.
  • Ідентифікація: головний герой має схожі особливості з дитиною, але ім’я інше для свободи дистанціювання.
  • Детально обговорюємо та промальовуємо: що герой бачить, чує, відчуває на дотик; які запахи він відчуває, смаки (які улюблені ласощі), тілесні відчуття (що відчуває у животі, в голові…).

Крок III: Обтяжлива ситуація

Одного разу Петрик з мамою вирушив у гості до бабусі, яка жила на десятому поверсі високого будинку. Все було добре, доки вони не підійшли до ліфта. Раптом Петрик відчув сильний страх і не захотів заходити в ліфт. Він згадав старий неприємний епізод, коли одного разу застряг у ліфті на декілька хвилин.

Крок IV: Що робить герой

І ось, Петрик вирішив не їхати ліфтом і сказав про це мамі. Мама побачила його страх і вирішила допомогти. Вони сіли на лавочку біля під’їзду, і мама почала розповідати історію про чарівний ліфт.

Запитайте у дитини: “Яка в тебе виникла думка?”

Крок V: Щось іде не так

Однак Петрик все ще відчував страх, навіть після розповіді мами. Він думав, що не зможе подолати свій страх.

Крок VI: Вирішення проблеми

Тоді Петрик вирішив спробувати уявити, що ліфт — це чарівний транспорт, який веде його у фантастичний світ. Він глибоко вдихнув, закрив очі і уявив, що летить у чарівний світ, де живуть добрі феї і сміливі лицарі. Петрик відчув себе сильнішим і сміливішим. Він наважився зайти в ліфт разом з мамою.

Ліфт м’яко піднявся, і коли двері відчинилися на десятому поверсі, Петрик з усмішкою вийшов разом з мамою. Він подолав свій страх і відчув себе справжнім героєм.

Запитайте у дитини: “Як ти думаєш, що Петрик відчував у цей момент?”

Крок VII: Позитивне завершення

З того часу Петрик завжди користувався ліфтом, уявляючи нові пригоди в чарівному світі. Він більше не боявся, а навпаки, чекав на нові захоплюючі подорожі з чарівним ліфтом.

Висновок:

Наш герой навчився долати свій страх, активно діючи і уявляючи позитивні моменти. Це допомогло йому відчувати себе сильнішим і впевненішим у собі.

Складання дитиною терапевтичних історій про травматичну подію є важливим інструментом у роботі з емоційними та психологічними травмами.

Ось деякі особливості, які варто враховувати:

  1. Підтримка і безпека:
    Важливо створити безпечне та підтримуюче середовище для дитини. Терапевт або дорослий має забезпечити, щоб дитина відчувала, що її почуття і емоції важливі і будуть поважатися.

  2. Вибір елементів історії:
    Дитина може обирати елементи історії, такі як головний герой, місце події, послідовність подій тощо. Це допомагає дитині відчути контроль і сприяє її активній участі у процесі терапії.

  3. Вираження почуттів:
    Важливо стимулювати дитину виражати свої почуття, емоції та думки через історію. Це дозволяє їй відчути підтримку та зрозуміння щодо своїх переживань.

  4. Адаптація історії:
    Історія може бути адаптована в залежності від вікових особливостей та рівня розвитку дитини. Наприклад, молодші діти можуть використовувати більше візуальних елементів або казкових персонажів, тоді як старші діти можуть бажати більш прямий підхід до ситуації.

  5. Розвиток нових навичок:
    Історія може включати елементи, що сприяють розвитку нових стратегій або навичок управління емоціями. Наприклад, герой історії може демонструвати, як він вміє знаходити підтримку, відновлювати віру у себе чи розвивати стратегії для подолання страху чи тривоги.

  6. Поступове введення інформації:
    Важливо уникати перевантаження дитини інформацією, яка може бути травматичною. Терапевт повинен керувати процесом так, щоб дитина поступово виражала і розуміла свої почуття, не перевантажуючись.

8 September 2024