СценаріЙ: Ключ - Великий страх
Великий страх - iнтерактивна історія про минуле якщо сталось щось недобре.
перейти до кроків
Складання терапевтичної історії про травматичну подію є важливим етапом у роботі з емоційними та психологічними проблемами дитини. Він дозволяє їй знайти спосіб виразити свої почуття, розвинути нові стратегії та почати процес позитивних змін у своєму житті.
Якщо мова йдеться про якийсь складні події, ви бачите, що дитина знаходиться в важкому психологічному стані, незважаючи на всі ваші спроби допомогти їй, зверніться по допомогу до психологів або психотерапевтів, які працюють з травмою.
Для чого це потрібно?
- розкрити важкі моменти з минулого: Допомогти дитині зрозуміти та поділитися важкими спогадами;
- навчитися говорити про труднощі: Показати, як розповідати про складні події, які сталися раніше;
- збудувати міцні стосунки: Створити атмосферу довіри і взаєморозуміння між батьками і дитиною;
- розв’язувати проблеми разом: Підтримати дитину в знаходженні рішень для різних труднощів;
- формувати уявлення про себе і світ: Допомогти дитині краще зрозуміти, як функціонує світ і яка її роль у ньому.
Коли це потрібно?
- дитину щось тривожить;
- змінилась поведінка дитини;
- дитина стала свідком конфлікту;
- пережила травматичну подію, горе (насильство,хвороба, загроза життю,чиясь смерть);
Приклад тем для історій:
- застряг у ліфті;
- перебування в лікарні;
- розлучення батьків;
- розлучення батьків з насильством ;
- нещасний випадок ( автомобільна аварія) з ушкодженням ( зламана нога, рука) ;
- нещасний випадок на дитячому майданчику;
- життя в атмосфері сварок;
- аутоагресивна поведінка;
- невпевненість і страх після порушення границь;
- зміна місця проживання;
- втрата друзів;
- насильство;
- іноземна мова;
- дитина не отримує, що їй потрібно у нових обставинах;
- жорстокий вчинок із боку іншої дитини;
- осоромлені в присутності сімʼї, друзів, сторонніх людей;
- дитина змушена покинути батьківський дім і реагує на це агресією.
Як це робити:
Крок I. Запитайте в дитини:
- Коли ти згадуєш стару не приємну подію, яка картина постає перед очима?
- Коли ти згадуєш найширший момент події, що ти думаєш про себе?
Увага! Якщо дитина не хоче відповідати на питання, не змушуйте її. Почніть самі складати історію.
Фрази, які не можна казати дитині під час розмови:
- Це не було так погано;
- Я тебе ніколи не залишала;
- Це ж не боляче;
- Не треба боятися;
- Ти не можеш так думати, це дурниці;
- Чому ти була такою неуважною?;
- Що ти вигадуєш, що ти собі надумала?;
- Візьми себе в руки;
- Не треба плакати;
- Але ж ти мене засмутила;
- Ти мене страшенно розчарувала.
Дитина має право на субʼєктивне сприйняття ситуації.
Крок ІІ. Початок історії
Одного разу був собі…
Його звали…
Він робив усе те, що і кожного … :
спочатку він … ,
тоді… ,
а тоді… ,
а тоді…
- Починаємо з позитивної ситуації “Все було добре…”, формуємо у дитини відчуття безпеки.
- Вибираємо головного героя: казковий чи справжній?
- Ідентіфікація. Головний герой має схожі особливості з дитиною, але, щоб дитина могла вільно дистанціюватися від головного героя, імʼя має бути іншим.
- Детально обговорюємо та промальовуємо: що герой бачить, чує, відчуває на дотик; які запахи він відчуває, смаки (які улюблені ласощі), тілесні відчуття (що відчуває у животі, в голові…)
- Якщо мова йде про надто обтяжливу ситуацію, то історію можна розповідати в декількох версіях різного емоційного навантаження: спочатку дійовою особою може бути, скажімо, квітка – соняшник; за декілька днів, розповідаючи цю саму історію, можна наблизитися ще трохи, вибираючи вже людину
Крок ІІІ. Щось відбувається
Обтяжлива ситуація
- найгірший образ,
- найважчий епізод,
- обтяжлива думка
(“Я…”);
опис неприємного почуття
(“На жаль, таке може трапитись із дитиною/твариною…”)
Одного разу…
Раптом…
Крок IV. Що робить герой
І ось…
Запитайте у дитини:
Яка в неї виникла думка?
Крок V. Щось іде не так
Однак…
Крок VI. Тоді…
Наш герой намагається вирішити проблему.
(Активно діяти, становитися кожного дня сильнішим, попросити когось про допомогу…)
- шляхи вирішення,
- вихід,
- активний внесок дитини,
- позитивне відчуття,
- добра думка, що сприяє зменшенню навантаження
(“Я…”)
Крок VII. Кінець історії
Накінець…(все вирішилось, або ні, але герой став сільнішим, здобув досвід)
Новий позитивний стан. Підсилення відчуття безпеки, доброго настрою.
Хто може стати героєм для складання терапевтичних історій:
Реальні персонажі
1. Петрик, сміливий хлопчик
- Зовнішність: темне волосся, великі зелені очі, ямочки на щоках.
- Характер: допитливий, любить пригоди, завжди допомагає друзям.
2. Марта, добра дівчинка
- Зовнішність: світле волосся, блакитні очі, завжди носить червону стрічку у волоссі.
- Характер: чуйна, любить читати книжки, завжди готова вислухати інших.
3. Максимко, маленький мрійник
- Зовнішність: рудий, кучерявий, носить окуляри.
- Характер: уявляє себе супергероєм, любить малювати, трохи сором'язливий.
4. Оленка, маленька дослідниця
- Зовнішність: коротке каштанове волосся, завжди носить кольорові шкарпетки.
- Характер: любить природу, досліджує все навколо, задає багато запитань.
5. Арсен, юний винахідник
- Зовнішність: темне волосся, завжди в блакитній бейсболці.
- Характер: цікавиться технікою, конструює моделі, обожнює експериментувати.
6. Софійка, маленька танцюристка
- Зовнішність: довге волосся, зав'язане в хвіст, носить балетну пачку.
- Характер: обожнює танці, весела, завжди в русі.
7. Іванко, веселий хлопчик
- Зовнішність: русяве волосся, яскрава усмішка.
- Характер: любить сміятися, розповідати жарти, грати у футбол.
8. Катруся, маленька художниця
- Зовнішність: коротке волосся з кольоровими шпильками.
- Характер: обожнює малювати, мрійлива, дуже творча.
9. Андрійко, маленький музикант
- Зовнішність: світле волосся, завжди з маленькою гітарою.
- Характер: любить грати на інструментах, співати, має хороше почуття ритму.
10. Миколка, маленький мандрівник - Зовнішність: темне волосся, завжди з рюкзаком. - Характер: обожнює подорожувати, розповідати історії про свої пригоди.
Ці персонажі можуть бути використані для створення терапевтичних історій, де вони стикаються з різними труднощами, переживають емоції, схожі до тих, що відчуває дитина, і вчаться їх долати.
Казкові герої
Ось кілька прикладів казкових героїв для складання терапевтичних історій:
1. Лісовий гном Грін
- Зовнішність: маленький, з бородою, носить зелений ковпак.
- Характер: мудрий, дружелюбний, знає багато лісових таємниць.
2. Фея Лілі
- Зовнішність: крихітна з крильцями, носить квіткову сукню.
- Характер: добра, завжди готова допомогти, має магічний пилок для зцілення.
3. Дракончик Тобі
- Зовнішність: маленький дракон, яскраво-зелений, з крилами.
- Характер: допитливий, трохи сором’язливий, але дуже хоробрий.
4. Ельф Аріель
- Зовнішність: високий, з гострими вухами, одягнений в ельфійський одяг.
- Характер: веселий, швидкий, любить співати пісні.
5. Мавка Марічка
- Зовнішність: дівчина з довгим волоссям, вкрита квітами і листям.
- Характер: оберігає природу, мудра, любить танцювати.
6. Чарівник Альфред
- Зовнішність: старий чоловік з довгою бородою, носить мантію і капелюх.
- Характер: мудрий, спокійний, завжди знає, як вирішити проблему.
7. Водяний Краплинка
- Зовнішність: маленький водяний дух, схожий на крапельку води.
- Характер: грайливий, обожнює бризкатися і гратися у воді.
8. Кіт-воїн Мурчик
- Зовнішність: великий кіт з мечем і шоломом.
- Характер: хоробрий, захисник слабких, завжди готовий до битви.
9. Грета, Відьмочка на метлі
- Зовнішність: маленька відьмочка з гострим капелюхом, носить чорну сукню.
- Характер: трохи незграбна, але дуже добра і хоче допомагати іншим.
10. Літаючий поні Пеггі - Зовнішність: маленький поні з крилами, блискучий. - Характер: веселий, любить пригоди, допомагає всім, хто в біді.
11. Велетень Боб - Зовнішність: великий, з добрими очима, носить простий одяг. - Характер: трохи незграбний, але дуже добрий і захищає своїх друзів.
12. Маленький троль Тріксі - Зовнішність: невеликий, з зеленою шкірою, смішний носик. - Характер: пустотливий, любить жарти, завжди шукає пригоди.
13. Принцеса Світанок** - Зовнішність: прекрасна дівчина з золотим волоссям, носить корону. - Характер: справедлива, мудра, завжди готова допомогти своєму королівству.
14. Гном-коваль Микита - Зовнішність: невисокий, міцний, з бородою і молотом. - Характер: працьовитий, трохи буркотливий, але з великим серцем.
15. Чарівний єдиноріг Зірочка - Зовнішність: білий єдиноріг з блискучим рогом. - Характер: ніжний, добрий, має магічні здібності, які допомагають зцілювати.
Ці казкові герої допоможуть дитині зануритися в чарівний світ і знайти способи подолання своїх страхів та проблем.
- Зберігайте точність у деталях: Вказуйте, хто зробив, що, коли і де.
- Нехай дитина описує ситуацію під час малювання: Спонукайте її розповідати про запахи, смаки, відчуття та думки, пов'язані з ситуацією.
- Роз’ясніть дитині, що фізичні реакції, як-от замерзання, крик, плач або втеча, а також емоції, такі як страх, агресія чи розгубленість, є природними в складних ситуаціях. Тіло реагує так, щоб захистити героя.
Ось декілька фраз, які можна сказати дитині наприкінці терапевтичної історії, яку вона склала сама:
- Ти чудово розповів/розповіла свою історію. Це дуже важливо.
- Я дуже пишаюся тобою за те, що ти зміг/змогла поділитися своїми думками і почуттями.
- Ця історія показує твою сміливість і силу.
- Ти дуже мудрий/мудра, що зрозумів/зрозуміла, як подолати цю ситуацію.
- Ти зміг/змогла знайти свій власний вихід із цієї історії.
- Твоя історія дуже цікава і має важливий для нас урок.
- Ти показав/показала, як важливо відкрито говорити про свої почуття.
- Ця історія допомагає нам всім краще зрозуміти, що важливо для тебе.
- Я вражений/вражена, як добре ти вмієш висловлювати свої думки.
- Ти дуже молодець за те, що виклав/виклала свої почуття в цю історію.
Ці фрази підкріплять дитину після того, як вона поділилася своїм досвідом і дозволять їй відчути себе підтриманою і зрозумілою.
Приклад терапевтичної історії - Петрик і Чарівний Ліфт (до 8 років)
Крок I. Встановлення контакту
Запитайте у дитини:
- Коли ти згадуєш стару неприємну подію, яка картина постає перед очима?
- Коли ти згадуєш найгірший момент цієї події, що ти думаєш про себе?
Фрази, які не можна казати дитині під час розмови:
- Не треба боятися
- Ти не можеш так думати, це дурниці
- Що ти вигадуєш, що ти собі надумала?
- Візьми себе в руки
- Не треба плакати
- Але ж ти мене засмутила
- Ти мене страшенно розчарувала
Крок II: Початок історії
Одного разу був собі хлопчик. Його звали Петрик. Він робив усе те, що і кожного дня: спочатку він прокидався, тоді снідав, а тоді йшов до школи/садочка. Все було добре, і Петрик відчував себе в безпеці.
Елементи:
- Починаємо з позитивної ситуації для формування у дитини відчуття безпеки.
- Вибираємо головного героя: у даному випадку, це справжній хлопчик Петрик.
- Ідентифікація: головний герой має схожі особливості з дитиною, але ім’я інше для свободи дистанціювання.
- Детально обговорюємо та промальовуємо: що герой бачить, чує, відчуває на дотик; які запахи він відчуває, смаки (які улюблені ласощі), тілесні відчуття (що відчуває у животі, в голові…).
Крок III: Обтяжлива ситуація
Одного разу Петрик з мамою вирушив у гості до бабусі, яка жила на десятому поверсі високого будинку. Все було добре, доки вони не підійшли до ліфта. Раптом Петрик відчув сильний страх і не захотів заходити в ліфт. Він згадав старий неприємний епізод, коли одного разу застряг у ліфті на декілька хвилин.
Крок IV: Що робить герой
І ось, Петрик вирішив не їхати ліфтом і сказав про це мамі. Мама побачила його страх і вирішила допомогти. Вони сіли на лавочку біля під’їзду, і мама почала розповідати історію про чарівний ліфт.
Запитайте у дитини: “Яка в тебе виникла думка?”
Крок V: Щось іде не так
Однак Петрик все ще відчував страх, навіть після розповіді мами. Він думав, що не зможе подолати свій страх.
Крок VI: Вирішення проблеми
Тоді Петрик вирішив спробувати уявити, що ліфт — це чарівний транспорт, який веде його у фантастичний світ. Він глибоко вдихнув, закрив очі і уявив, що летить у чарівний світ, де живуть добрі феї і сміливі лицарі. Петрик відчув себе сильнішим і сміливішим. Він наважився зайти в ліфт разом з мамою.
Ліфт м’яко піднявся, і коли двері відчинилися на десятому поверсі, Петрик з усмішкою вийшов разом з мамою. Він подолав свій страх і відчув себе справжнім героєм.
Запитайте у дитини: “Як ти думаєш, що Петрик відчував у цей момент?”
Крок VII: Позитивне завершення
З того часу Петрик завжди користувався ліфтом, уявляючи нові пригоди в чарівному світі. Він більше не боявся, а навпаки, чекав на нові захоплюючі подорожі з чарівним ліфтом.
Висновок:
Наш герой навчився долати свій страх, активно діючи і уявляючи позитивні моменти. Це допомогло йому відчувати себе сильнішим і впевненішим у собі.
Ось деякі особливості, які варто враховувати:
Підтримка і безпека:
Важливо створити безпечне та підтримуюче середовище для дитини. Терапевт або дорослий має забезпечити, щоб дитина відчувала, що її почуття і емоції важливі і будуть поважатися.Вибір елементів історії:
Дитина може обирати елементи історії, такі як головний герой, місце події, послідовність подій тощо. Це допомагає дитині відчути контроль і сприяє її активній участі у процесі терапії.Вираження почуттів:
Важливо стимулювати дитину виражати свої почуття, емоції та думки через історію. Це дозволяє їй відчути підтримку та зрозуміння щодо своїх переживань.Адаптація історії:
Історія може бути адаптована в залежності від вікових особливостей та рівня розвитку дитини. Наприклад, молодші діти можуть використовувати більше візуальних елементів або казкових персонажів, тоді як старші діти можуть бажати більш прямий підхід до ситуації.Розвиток нових навичок:
Історія може включати елементи, що сприяють розвитку нових стратегій або навичок управління емоціями. Наприклад, герой історії може демонструвати, як він вміє знаходити підтримку, відновлювати віру у себе чи розвивати стратегії для подолання страху чи тривоги.Поступове введення інформації:
Важливо уникати перевантаження дитини інформацією, яка може бути травматичною. Терапевт повинен керувати процесом так, щоб дитина поступово виражала і розуміла свої почуття, не перевантажуючись.